Густав Клімт

Густав Клімт (нім. Gustav Klimt) (* 14 липня 1862 — †6 лютого 1918), австрійський художник і графік, символіст. За провідним фахом — художник-декоратор, дизайнер малюнку тканин. Один з найвидатніших представників сецесії, провідник віденського модернізму.

Між 1876 та 1882 роками Густав Клімт навчався у віденській художній школі (Kunstgewerbeschule) у Фердинанда Лауфбергера (Ferdinand Laufberger). У 1879 році він працював у Ганса Макарта (Hans Makart). З 1883 по 1892 роки він разом зі своїм братом Ернстом та Францем Мачем (Franz Matsch) працює в заснованій ними «компанії живописців», яка виконала серед інших замовленнь завісу та живопис на стелі для театрів у Райхенберзі та Карлсбаді, портрет родини кайзера, живопис на стелі у віденській віллі «Гермес» (Hermesvilla), фрески в Історичному Музеї та внутрішню декорацію Міського театру (Burgtheater). Після того, як тогочасна публіка з обуренням відхилила ескізи фресок для стелі віденського університету, дійшло до розриву з Францем Мачем.

У 1902 році він створив Бетховенський фриз для лівого бічного залу віденського будинку Сецесії (зі скульптурою Бетховена роботи Клінґера). У 1905 році він вийшов разом їз групою інших художників, серед яких був також Карл Молль (Carl Moll), з Сецесії, тому що деякі з його колег (серед них Josef Engelhart) дотримувалися занадто «натуралістичного» стилю. Картини Клімта було прибрано з будинку Сецесії. У 1907 році Клімт вперше зустрівся з Еґоном Шілє (Egon Schiele).

                                       Поцілунок (1907-1908)

                                    Три віка жінки (1905)

                                Потртет Аделі Блох-Бауер І (1907)

                                Життя та Смерть (1908-1911)

                                        Бетховенський фриз

                                   
                                              Музика І (1895)

«Золоті рибки» (1901-1902)
Буковий гай (1902)
 Церква в містечку Унтерах (1916)