Блог вчителя образотворчого мистецтва Маринець Алли Іванівни

неділя, 21 грудня 2014 р.

Конспект уроку Пейзаж. Історія пейзажу.

Тема: Пейзаж. Історія пейзажу.

Мета уроку: формувати поняття про пейзажний жанр і його види; ознайомити з художниками-пейзажистами від 16 ст. в Китаї до сучасних художників; розвивати естетичний та художній смак, здібності емоційно сприймати красу мистецтва; виховувати шанобливе і зацікавлене ставлення до пейзажів.

Тип уроку: комбінований, вивчення нового матеріалу

Обладнання для вчителя: ілюстративний матеріал, репродукції художників-пейзажистів, учнівські роботи, малюнок вчителя на дошці.

Обладнання для учнів: папір, фарби, фломастери, олівці, гумка, пензлі.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

- До якого жанру образотворчого мистецтва можна віднести картини, репродукції яких розміщені в класі?

- В яких техніках виконані ці малюнки?

- Що є виражальним засобом живопису?

Гра «Відгадай».

Якщо бачиш - на картині

Намальована ріка,

Чи то іній на ялинці,

Чи хмаринка здалека,

Чи засніжена рівнина,

Чи вузький провулок наш,

То, звичайно, ця картина

Називається … (пейзаж).

Якщо бачиш на картині

Чашку кави на столі,

Чи калач на скатертині,

Чи троянду в кришталі,

Чи якусь яскраву вазу,

Чи смачний великий торт,

А хоч всі предмети зразу

Знай, це буде … (натюрморт).

Якщо бачиш, що з картини

Ніби дивиться на нас

Принц в одежі старовинній,

Чи сучасний верхолаз,

Льотчик, вчений балерина,

Чи художник, чи поет,

Так і знай, що ця картина

Називається … (портрет).

Якщо художник зобразив

Лицарів, що у поході,

Або війни чи стихію,

Що колись була в природі,

Чи принцес і королів,

Воїнів з мечем незвичним,

Жанр цей зветься …

(історичним)

Смуток, радість і любов –

Художник все відображає,

І красу людей у праці

Він чудово розкриває.

Все, що діється навкіл,

Відтворить завжди готовий.

Ці роботи потрапляють в жанр,

Що зветься … (побутовий).

Ось ти бачиш на картині:

Вовк з вовчицею сидять,

Лев – цар звірів – у савані

З левенятами лежать.

Бачиш іншого ти звіра,

Що зовсім нам є незвичний,

Як назвати жанр робіт цих?

Жанр цей -…(анімалістичний).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

За словами французького художника А. Сислея, «одна з найбільш привабливих рис пейзажу — рух, життя… Вдихнути життя у витвір мистецтва — безсумнівно, обов’язкова мета кожного художника, вартого цього ім’я. Усе має сприяти цьому: форма, колір, фактура. Але це життя в картину може вдихнути тільки схвильованість її творця, і саме вона і хвилює глядача». Передаючи мотив природи так, «щоб глядач легко міг спіймати його… прибираючи зайві деталі, можливо підвести глядача до того, щоб він ішов по шляху, який вказує йому живописець, і помічав насамперед те, що захоплювало автора». Краєвид неможливо створити байдужим пензлем.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Пейзаж – жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектури. У своїх роботах художники-пейзажисти зображують гори, ліси, річки. озера, моря, села та ін. Деякі пейзажі мають ще окрему назву. Морський пейзаж зветься мариною, зображення мальовничих видів – ведута, а пейзажі сучасних міст – урбаністичний.

Історія виникнення жанру пейзаж досить давно. Ще в давні часи людей і тварин зображували в оточенні дерев, річок та трави. Та ці роботи ще не були справжніми пейзажами. Тривалий час цей жанр виконував другорядну роль в живописі.

Як самостійний жанр мистецтва він вперше з’явився в Китаї у ІІ столітті. Пейзажі у китайських художників були надзвичайно витонченими. Щоб створити таку картину, потрібно було мати глибокі знання і вміння.

У Середньовіччі художники використовували пейзаж як допоміжний, тобто як тло в портретах і сюжетних композиціях. Те ж саме відбувалося і в епоху Відродження. Лише через триста років пейзаж став самостійним жанром. Та при цьому художники змальовували природу прикрашаючи її. Намагалися зобразити її красивішою, ніж бачили.

Уже у ХІХ ст. художники почали зображувати навколишню природу такою, якою вона є. Французькі живописці почали малювати природу з натури, на відкритому повітрі.

У сучасному пейзажі художники перш за все намагаються передати свої думки та настрої.

В Україні також дуже багато талановитих художників-пейзажистів. До їхнього числа належать такі митці: Т.Г. Шевченко, Т. Яблонська, С. Васильківський, О. Шовкуненко, С. Шишко, І. Айвазовський, А. Куїнджі та багато інших.

Обговорення і аналіз робіт художників Т.Г. Шевченка, І. Айвазовського, А. Куїнджі та В.Орловського за таким планом:

1) Хто автор?

2) Що зображено на картині?

3) Де і коли відбуваються події?

4) Чому художник вибрав саме такі кольори?

5) Як автор передав настрій, почуття?

6) Навіщо художник створив цю картину?

V. Практична робота учнів.

Сьогодні ми будемо виконувати зимовий пейзаж, а допоможе вам у цьому такий алгоритм виконання:

1. Спочатку скомпонуйте зображення олівцем на аркуші.

2. Нанесіть перший шар фарби.

3. Додаючи інші відтінки, затемнюйте поступово ті ділянки роботи, які мають бути темними.

4. Деталі промалюйте фломастером.

VI. Підсумки уроку

«Міні-вернісаж»

Учитель організовує виставку найбільш відомих робіт, а також малюнків дітей. Учні разом з учителем аналізують роботи, виставляють оцінки і вирішують чи досягнуто мети уроку, роблять висновки про творчість однокласників.

- Любі, діти! Дякую вам за вашу працю і творчість. Ви всі дуже розумні і талановиті. Бажаю вам ніколи не зупинятись на досягнутому, розвивати свої здібності і таланти, повсяк час творити красу і дарувати її людям – від цього ваша душа наповниться світлом і добром.

VIІ. Домашнє завдання.

Провести спостереження за зміною кольорів в залежності від відстані.

неділя, 14 грудня 2014 р.

Монументальне мистецтво.Мозаїка

http://www.slideshare.net/ssuser9bc557/ss-42696517

Конспект уроку Види живопису. Імітація мозаїки методом штампування.

Тема. Види живопису. Імітація мозаїки методом штампування.

Мета: розширити знання про види живопису; навчити розрізняти види монументального живопису, техніки виконання мозаїки; розвивати відчуття і власне бачення художнього твору, уміння створювати образи, з огляду на призначення і техніку виконання; виховувати акуратність; активізувати творчу ініціативу учнів.

Обладнання: матеріали: фарби (гуаш,акварель) пензлі,альбом, зоровий ряд: монументальний живопис (фрески, вітражі, мозаїка), станковий і мініатюрний живопис; зразки робіт, які імітують техніку мозаїки.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

I. Організація класу

Привітання

Будемо уважні і старанні всі,

Сядемо рівненько на місця свої.

Усі сідайте тихо,діти.

Домовляймось-не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати-

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд.Часу не гаймо,

І урок наш починаймо.

II. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя.

Монументальний живопис зустрічається всюди: на стінах будинків, станціях метрополітену, в інтер’єрах громадських споруд, театральних фойє, спортивних комплексах. Над створенням цих шедеврів працюють художники-монументалісти.

А уявіть, що ви — художники-монументалісти.

- Які будинки ви хотіли б прикрасити?

IІІ. Оголошення теми уроку

На сьогоднішньому уроці ми створимо імітацію мозаїки.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Живопис поділяють на кілька видів. (Під час пояснення вчитель створює на дошці схему «Види живопису»)

Станковий живопис — найпоширеніший вид живопису. Він виконується на верстаті-мольберті, як основу використовують дерево, картон, папір, але найчастіше полотно. Станкова картина є самостійним твором. Завдяки багатству кольору вона багатогранно й тонко передає красу навколишнього світу.

Мініатюрний живопис — це твір невеликого розміру, який вирізняється особливо тонкою технікою виконання. Цей вид живопису зазнав розквіту в середні століття, до появи книгодрукування. Рукописні книги прикрашалися найтоншими заставками, кінцівками, детально пророблялися ілюстрації. У зразках індійської мініатюри, які прикрашають u1089 сторінки рукописних мемуарів султана «Бабур-каме», бачимо барвистий колорит, густий непрозорий шар фарб, ювелірно-тонкий малюнок. Мініатюра була розрахована на розгляд зблизька, тому велике значення мали дрібні деталі. Неповторні й гідні захоплення роботи лакової мініатюри Палеха. Образам властиві народність і романтична піднесеність, мініатюра пронизана патріотичною темою.

Театрально-декораційний живопис (декорації, костюми, грим, бутафорія, виконані за ескізами художників) допомагає глибше розкрити зміст вистави. Художники враховують віддаленість від глядача, освітленість. Декорація дає уявлення про місце і час дії, ескізи костюмів і гриму виражають індивідуальний характер персонажів, їхній соціальний стан, стиль епохи і багато чого іншого.

Найдавнішим видом живопису вважають монументальний живопис. Це особливий вид живописних творів великого розміру, які прикрашають стіни та стелі архітектурних споруджень. Він прославляє та увічнює, розкриває зміст великих соціальних явищ, які зробили позитивний вплив на розвиток суспільства.

Монументальний живопис може виконуватися у різних техніках. Найчастіше це фреска, вітраж, мозаїка.

Фреска. У перекладі з італійської це слово означає «свіжий», «сирий», тому що зображення наноситься на сиру штукатурку стіни, коли розчин ще не затвердів і добре усмоктує фарбу. Розпис, який виконується на стіні, називається панно, на стелі — плафон.

Вітраж ми сприймаємо як картину з кольорових скелець або іншого матеріалу, що пропускає світло.

Мозаїка ж робиться зі шматочків кольорового каменю або особливого непрозорого скла — смальти. Давні римляни виконували в цій техніці скриньки, стільниці. У середні віки основне призначення таких мозаїк зводилося до прикрашання храмів. Мозаїку складають зі шматків мармуру, з майоліки (шматки кераміки, один бік якої вкритий кольоровою глазур’ю). Такі мозаїки прикрашають архітектурні пам’ятники у містах Середньої Азії: Бухарі, Самарканді, Ташкенті та ін.

Фізкультхвилинка

Горобцям не до науки,

Ох,давно вже терплять муки,

Затекли і ніжки й крила.

Горобчиха зве до діла:

Ану, славні малюки,

Стали струнко ,мов гриби,

Крила вгору піднімайте,

Ними добре помахайте,

Головою покрутіть,

Ніжками потупотіть,

Навкруг себе оберніться,

Швидше,швидше,не лініться,

Хто старався тут кружляти,

Може вже відпочивати.

V. Практична робота

1. Слово вчителя.

Величність змісту монументально живопису, значні розміри його творів, зв’язок з архітектурою потребує великих колірних плям, строгої простоти, ясності контурів і узагальненості пластичної форми. Усе це необхідно враховувати у підготовчому малюнку для виконання імітації мозаїки.

2. Сьогодні ви працюватимеме у незвичайній техніці-створюватимеме імітацію мозаїчногопанно.
Працювати будемо у техніці відбика (штампування).

3. Перегляд слайдів – зоровий ряд.

4. Створення імітації мозаїки.

Виконайте імітацію мозаїки .

Спробуйте виконати мозаїку так, щоб можна було легко визначити, для якого призначення вона створена.

Етапи виконання роботи (технологічна картка)

1) Розгляньте підготовчий шаблон

2) Визначте колірну гаму

3) Підберіть розмір штампу відповідно до колірного рішення усієї композиції

4) Умочуючи штампи в розведену фарбу, створіть панно відповідно до малюнка, залишаючи між відбитками невеликі проміжки.

VI. Завершення уроку

1. Гра «Бліц--турнір»

Для того, щоб пригадати, що ми знаємо про живопис ми проведемо опитування.

На кожне запропоноване моє твердження ви повинні відповідати коротко «так», «ні».

• Живопис –це вид образотворчого мистецтва?

• Живописні твори виконані із пластиліну?

• Виражальним засобом живопису є колір?

• Мозаїка- це техніка монументального живопису?

• Розписи на вікнах називаться мозаїка?

• Мозаїку приклеюють до стіни жувальною гумкою?

• Акварельні фарби є живописним матеріалом?

• Мозаїку виконують з солоного тіста?

2. Демонстрація роботи, визначення «чистоти» виконання.Оцінювання.

субота, 6 грудня 2014 р.

Густав Клімт

Густав Клімт (нім. Gustav Klimt) (* 14 липня 1862 — †6 лютого 1918), австрійський художник і графік, символіст. За провідним фахом — художник-декоратор, дизайнер малюнку тканин. Один з найвидатніших представників сецесії, провідник віденського модернізму.

Між 1876 та 1882 роками Густав Клімт навчався у віденській художній школі (Kunstgewerbeschule) у Фердинанда Лауфбергера (Ferdinand Laufberger). У 1879 році він працював у Ганса Макарта (Hans Makart). З 1883 по 1892 роки він разом зі своїм братом Ернстом та Францем Мачем (Franz Matsch) працює в заснованій ними «компанії живописців», яка виконала серед інших замовленнь завісу та живопис на стелі для театрів у Райхенберзі та Карлсбаді, портрет родини кайзера, живопис на стелі у віденській віллі «Гермес» (Hermesvilla), фрески в Історичному Музеї та внутрішню декорацію Міського театру (Burgtheater). Після того, як тогочасна публіка з обуренням відхилила ескізи фресок для стелі віденського університету, дійшло до розриву з Францем Мачем.

У 1902 році він створив Бетховенський фриз для лівого бічного залу віденського будинку Сецесії (зі скульптурою Бетховена роботи Клінґера). У 1905 році він вийшов разом їз групою інших художників, серед яких був також Карл Молль (Carl Moll), з Сецесії, тому що деякі з його колег (серед них Josef Engelhart) дотримувалися занадто «натуралістичного» стилю. Картини Клімта було прибрано з будинку Сецесії. У 1907 році Клімт вперше зустрівся з Еґоном Шілє (Egon Schiele).